В центрі Поділля, в обласному місті Хмельницькому в другій половині 80-х років минулого століття почали будуватися нові підприємства, вводилися в експлуатацію нові цехи та виробництва на діючих підприємствах. Особливо швидко нарощувались потужності на заводах радіотехнічного профілю, які почали відчувати значний дефіцит інженерів-радіотехніків.
Ідея та ініціатива організації навчання за спеціальністю «Радіотехніка» в Хмельницькому інституті побутового обслуговування належить ректору Сіліну Радомиру Івановичу та проректору Костогризу Сергію Григоровичу при підтримці місцевих органів влади.
Протягом 1985-1986 років велись обговорення пропозицій в міністерствах та владних структурах. Найбільш активно цю місію виконував Сергій Григорович Костогриз. У 1987 р. ідея і домовленості визріли до рівня практичної реалізації. Починалося з підбору кадрів і створення матеріальної бази. Для цього запропоновано очолити майбутню кафедру професору Київського вищого радіотехнічного училища Карташову Роберту Петровичу, а на посаду завідуючого лабораторіями – начальника КБ, замісника головного контролера Хмельницького радіозаводу Катрічева Миколу Івановича.
Восени 1987 р. підготовлено звернення обласного комітету Компартії до Ради Міністрів СРСР. В зверненні обґрунтовано необхідність підготовки радіоінженерів для підприємств Хмельниччини: Радіозавод, Катіон, Нева, Темп, Електроприлад та ін. Цим зверненням також зобов'язовувались керівники заводів надати інституту безкоштовно радіовимірювальні прилади, електрорадіоелементи та виготовити необхідне обладнання лабораторій. Після затвердження рішення Ради Міністрів, протягом року в значній кількості інститут був забезпечений майже всім необхідним: прилади, лабораторні стенди, зручні лабораторні столи, радіоелементи та ін.
Так в цьому ж році на факультеті була відкрита підготовка спеціалістів за фахом "Радіотехніка", а через рік ще за двома спеціальностями: "Конструювання і технологія радіоелектронних засобів" та "Обчислювальні машини, комплекси і мережі" з набором на кожну з них по 25 студентів. У зв'язку з цим механічний факультет у 1988 році був перейменований у "Факультет машинобудування і радіотехніки", який на той час очолював Абрамов Олексій Олексійович.
Період становлення цих спеціальностей був нелегким. Виникла потреба у створенні нової лабораторної бази і формування нового кадрового складу для забезпечення навчального процесу. Велику допомогу факультету у створенні лабораторної бази надали ректорат інституту, Хмельницькі заводи: "Новатор", "Катіон", "Нева", а також Міністерство оборони СРСР. Для розміщення кафедри радіотехніки ректорат виділив у 4-му навчальному корпусі приміщення, в яких раніше розташовувався читальний зал університету.
Питання формування викладацького складу довелося вирішувати головним чином шляхом запрошення фахівців з інших навчальних закладів: Перший був запрошений з Київського інституту цивільної авіації - д.т.н., профессор Р.П. Карташов. З Вінницького політехнічного інституту були запрошені - д.т.н. С.І. Пятін, к.т.н. В.П. Кашлев, І.В. Троцишин, з ВО "Новатор" прийшов к.т.н. В.Ф. Бардаченко, з ВО "Темп" - Л.І. Кузічкін, після закінчення військової служби - к.т.н. К.П. Савченко, А.Г. Федосєєв, з ВО "Термопластавтомат" - В.М. Локазюк, головний технолог заводу "Катіон" Нестер В.В. З кафедри електротехніки інституту на наш факультет була переведена асистент Л.В. Пастернак та А. М. Давидов. Із Хмельницького ВПУ № 11 (тоді ПТУ № 1) працювати старшим викладачем прийшов М.І. Катрічев. Усі названі викладачі склали основу нових кафедр на факультеті радіотехніки (яку очолив д.т.н., професор Р.П. Карташов), конструювання радіоелектронних засобів (очолив д.т.н. С.І. П'ятін) і комп'ютерних систем (очолив к.т.н. В.Ф. Бардаченко).
Згідно з наказом ректора про закріплення спеціальностей від 11 квітня 1988 року № 49 кафедра радіотехніки здійснює підготовку фахівців із 1988 року. На той час вона входила у склад факультету комп’ютерної інженерії та радіоелектроніки, який очолив к.т.н., професор Косенков В.Д.
Підготовка радіоінженерів здійснювалась для установ і підприємств Подільського регіону (для виробничого об’єднання “Новатор”, ВАТ “Катіон”, ВАТ “Нева” та інших).
Розвиток кафедри можна умовно поділити на два етапи:
– етап становлення кафедри й підготовка фахівців за навчальними планами Радянського Союзу по спеціальності 23.01 “Радіотехніка”;
– етап ступеневої підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня по програмам підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів.
На першому етапі проходив процес становлення кафедри, комплектування професорсько-викладацьким складом, створенням лабораторної бази. Так, наприклад, в 1993/94 навчальних роках кількість співробітників кафедри складала 20 чоловік, із них 14 ставок професорсько-викладацького складу (професорів, доцентів, старших викладачів, асистентів). Усі викладачі кафедри мали базову вищу освіту по спеціальності й досвід практичної роботи. Це дозволило здійснювати підготовку фахівців на високому рівні, так, наприклад, перші випускники 28 чоловік захистили дипломні проекти на відмінно - 9 чоловік ( 30%), добре-12 чоловік 40%).
За цей період було створено 8 лабораторій кафедри, матеріальне оснащення яких дозволяло проводити заняття по всім дисциплінам. При науково-дослідному інституті виробничого об’єднання “Катіон” створено філію кафедри. Для проведення занять із студентами залучались ведучі спеціалісти з виробницва, наприклад, кандидати технічних наук: Гордієнко Г.Ф., Вдовін О.А. У середині 90-х років припинено діяльність філії із-за зупинки виробництва.
На етапі ступеневої підготовки фахівців були розроблені і затверджені основні нормативні документи, на підставі яких здійснюється підготовка фахівців.
На другому етапі продовжувалось комплектування кафедри фахівцями вищої кваліфікації.
З метою омолодження викладацького складу, начинаючи з 1996 року, випускники кафедри зараховуються в аспірантуру, інтенсивно проводиться робота по написанню і захисту кандидатських дисертацій аспірантами - Хільченко Г.К., Підченко С.К., які в в 1997 р. та в 1998 р. захистили кандидатські дисертації, відповідно.
За п’ять років всі викладачі кафедри підвищили кваліфікацію за рахунок стажування без відриву від виробництва на підприємствах. Доцент Мартинюк В.В. пройшов стажування в Кореї. Захистили дисертації: докторську в 2001 році – професор Шинкарук О.М.; кандидатську в 2002 році – Бойко Ю.М. В 2006 захистили кандидатські дисертації аспірант Гавронський В. Є. та пошукач Таранчук А.А.
Прийняті міри дозволили довести чисельність фізичних осіб в 2007/08 навчальному році професорсько-викладацького складу до 20, із них докторів, професорів – 3, кандидатів наук, доцентів – 9, старших викладачів – 6.
На сегодняшній день склад кафедри характеризується поєднанням досвідчених викладачів (більше 10 років – 77,8%) з починаючими (менше 5 років – 5,5%). Забезпечення кадрами вищої кваліфікації становить: докторів наук, професорів – 22%,
За цей період велась інтенсивна методична робота. Підготовлено до друку і видано: 3 монографії, 7 навчальних посібників, 40 методичних вказівок за різними видами занять.
Велась інтенсивна робота по оснащенню й переоснащенню лабораторій сучасними засобами радіоелектроніки, створено 6 нових лабораторій: систем комутації та основ телефонії (1998 р.), пристроїв та систем телебачення (1998 – 2002 р.), радіотехнічних систем і систем зв’язку (1997 – 1999 р.), інформаційно-вимірювальних систем та комплексів (2002 р.), цифрових пристроїв та мікропроцесорів (1998-2000 р.).
В 1998 році створена філія кафедри в центрі прийому й обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля національного космічного агентства України (м. Дунаївці). В центрі є в наявності унікальне обладнання, наприклад, лазерно-дальномірні космічні системи, система єдиного часу, діючі сучасні станції космічного зв’язку, мобільні радіостанції середньої потужності, тощо.
Укладена угода з Інститутом космічних досліджень НАН та НКА України про творчу співдружність і спільну участь в науковій та освітній діяльності в цій галузі.
Наявність кваліфікованих кадрів, належного методичного й технічного забезпечення дозволило ввести спеціалізацію по системам зв’язку і телебаченню. Для цього в робочий навчальний план включено дисципліни: основи телебачення, волоконно-оптичні системи передачі інформації, техніка телебачення, радіомережі та лінії зв’язку, принципи побудови систем комутації та основи телефонії, основи побудови техніки зв’язку, основи побудови систем космічного зв’язку, системи цифрового телебачення, системи рухомого зв’язку.
З урахуванням динамічного розвитку мереж зв’язку досягнута домовленість із підприємством «Укртелеком» про підготовку спеціалістів. Домовленість реалізується як у відношенні працевлаштування випускників, так і введенням у навчальний план дисциплін.
Ліцензований обсяг підготовки фахівців по спеціальності - 50 чоловік денної форми навчання і 50 заочної.
З 2003 року 25 місць денної форми навчання фінансується за рахунок держбюджету, а решта за рахунок контрактної форми фінансування. Контингент студентів формується в основному з випускників загальноосвітніх шкіл, СПТУ, коледжів Хмельницької області, а, також випускників підготовчого відділення факультету довузівської підготовки. З 1996 року на кафедрі створюється УНВЦ “Радіотехніка”, у складі якого діє школа “Юний радіотехнік”, яка займається підготовкою випускників загальноосвітніх шкіл, СПТУ для вступу в університет на спеціальності факультету. Заняття зі слухачами школи проводять провідні викладачі кафедри.
Загальний контингент студентів за 5 років майже не змінився.
Частка відрахованих з навчання студентів у порівнянні з загальною кількістю студентів складає приблизно 4,5% - 4,8%.
Поновлюється на навчання приблизно 1% студентів денної форми навчання.
кандидатів наук, доцентів – 61,0%. Частка викладачів, що працюють на постійній основі, становить 83,0 %. Частка викладачів пенсійного віку становить 22%.
Наявність кваліфікованих кадрів в теперішній час і в перспективі дозволяє зробити висновок, що кафедра має достатній науково-педагогічний потенціал для здійснення ліцензованої діяльності в області підготовки фахівців 4 рівня акредитації.